ЧКЕПК :: Фільм, що не залишає байдужим...

Французький кінематографист Роман Поланський говорив: «Кіно має змусити глядача забути про те, що він сидить в кінотеатрі». Саме такі емоції пережили студенти та викладачі Чернівецького кооперативного економіко-правового коледжу, коли 1 березня відвідали кінотеатр «Чернівці» і переглянули стрічку «Гіркі жнива».

У центрі сюжету – історична епопея і водночас зворушлива історія кохання у розпал Голодомору 1932-1933 років на Україні.

«Я народився в Україні. На землі, що могла стати раєм! Ми тішилася просто свободою. Жили й кохали. Але завжди були ті, хто намагався відібрати нас цю свободу», - говорить головний герой. І перед тим, як розповісти свою історію він каже ключову, на мою думку, фразу: «І спершу я закохався!», бо саме це кохання дасть йому сили, аби вижити.

Автори навмисно залишають дещо невизначений фінал, не показують щасливого нового життя героїв чітко даючи зрозуміти, що насправді тільки одиниці могли врятуватися з радянського пекла, але варто пам’ятати, що «сміливі завжди мають щастя!»

Недаремно наприкінці фільму герой знову говорить : «Але спершу я закохався». І якщо це саме те, що студенти повинні були усвідомити – то нехай це, дійсно, буде повноцінно нами втілене в нашому житті – любити й берегти своїх рідних і свою країну.

Студенти 181 групи, після перегляду фільму, вирішили обговорити підняті авторами проблеми, історичну основу, гру акторів, панорамні зйомки, глибоку символіку фільму.

Запрошуємо до обговорення всіх небайдужих, хто переглянув фільм.

Староста 181 групи Скіпор Ганна.