ЧКЕПК :: ШЕВЧЕНКО – ТВОРЕЦЬ УКРАЇНСЬКОЇ МЕНТАЛЬНОСТІ

З нагоди вшанування 205-ї річниці від Дня народження великого генія, майстра живого слова, борця національної величі Тараса Григоровича Шевченка в Чернівецькому кооперативному економіко-правовому коледжі відбулися змістовні та цікаві заходи, які згуртували віддані та вдячні серця студентської та викладацької аудиторії.

На честь безсмертного філантропа українського відродження викладачами філологічних дисциплін було організовано виставку творчої спадщини Шевченка, студентських ілюстрацій, перегляд відеофільмів, захист дослідницьких проектів за творчістю Кобзаря. Студенти І-ІІ курсів узяли участь у диспуті «Шевченко і сучасність», цікавому ГраВіКоні «Кращі шевченкознавці», де перевірили свої знання основних подій життя і творчості славетного Кобзаря.

Молоде покоління знає, що народився майбутній поет кріпаком і лише 24-літнім здобув «вольную» (як відомо, Карл Брюллов намалював портрет поета Жуковського, той влаштував лотерею — за 2500 карбованців була здобута його свобода). Невдовзі він стає одним з найулюбленіших учнів-товаришів «Карла Великого» — Брюллова. 1845 року закінчує курс Петербурзької Академії мистецтв і їде в Україну. Минуло два титанічних за творчою насиченістю роки — і 5 квітня 1847 року жандарми арештовують поета. Вимучений фізично, та не зломлений морально, Шевченко, нарешті, повертається із заслання, щоб за кілька років померти майже самотнім. 24 роки кріпацької неволі, 10 років солдатчини, 13 — каторжної праці з постійною загрозою арешту — ось головні етапи його трагічної біографії.

У дослідницьких проектах «Сторінками життя Т.Шевченка», «Тарас Шевченко – художник», «Образ матері у творчості Т. Шевченка» йшлося про те, що не було жодного відомого письменника другої половини XIX – початку XX ст., який би не відчув впливу Тараса Шевченка, він є фундатором національної традиції, яка возз’єднала архіпелаг людських душ в соборну державну незалежність. «Для мене Шевченко — це невичерпане натхнення, яке стане опорою для великих справ задля моєї України! Я все більше переконуюсь, що поезії талановитого Тараса – то одкровення, які він висловив на адресу минулих, сучасних і прийдешніх поколінь. І не одне покоління українців звіряє своє життя іменем і творчістю Великого Кобзаря!» - промовив на завершення свого дослідницького проекту студент І курсу Масіян Валентин.

Протягом тижня проводились тематичні години спілкування зі студентами: «Кобзар» - не просто книга, а енциклопедія життя»; «Шевченко в моєму серці, «Не вмре повік твоє святе ім’я», «Шевченкові слова добра й любові, як слово батьківське в душі ми збережемо».

В ошатній, урочисто прибраній залі студенти І курсів взяли участь у конкурсі читців «Поетичні струни Кобзаря», де звучали геніальні поезії про прекрасну Україну, про безмежну любов до неї: «Я так її, я так люблю, мою Україну…», «Зоре моя вечірняя», «Причинна», «Сон», «Думка», «Садок вишневий коло хати», «Гайдамаки» та інші. Теплій та невимушено щирій атмосфері свята сприяла нестандартна форма проведення заходу – поетичні читання в Літературній кав’ярні за ароматним чаюванням. Зворушливо й емоційно прозвучала поезія «Лілея» у виконанні Петращук Аліни, студентки 172 групи. Відзначились оригінальністю декламування віршів такі студенти: Ковальчук Наталія (141 гр.), Масіян Валентин (181гр.), Мустеца Надія (141 гр.), Андрусяк Анна (142 гр.), Багрій Ангеліна (141 гр.). Поезії та пісні супроводжувалися змістовними відеоматеріалами. Розгадування студентами зашифрованих літературних ребусів, кросвордів, вікторин створило неперевершене емоційне піднесення, відчуття радості перемоги та святковий настрій.

Підсумовуючи участь студентів у заходах, ми переконані, що Шевченко оберігає молодь від занепаду духу, від денаціоналізації. Віримо у велику силу нашого генія і нашого пророка. Він був би гордий за нас, бо ми хочемо змін. Але ці зміни треба почати з себе самого, щоб Україна йшла до перемоги. Тому моральний обов’язок кожного, розвиваючи свої найкращі риси, прагнути зробити щасливою свою долю й долю людей, що оточують тебе.

Думки поета зрозумілі молодому поколінню, усім тим, хто хоче вільного, радісного і щасливого життя. Поет зробив неоціненний вклад у духовну скарбницю людства. У своїй творчості митець сягнув на світовий рівень. Його довершені твори сіють зерна світла й добра, палахкотять незгасним полум’ям безкомпромісної справедливості, проникливої мудрості. Своєю славетною збіркою «Кобзар» він започаткував нову епоху не тільки в історії української літератури, а й у духовності.

«Досить було однієї людини, щоб урятувати цілу націю», - говорив свого часу про Тараса Шевченка Остап Вишня. Його творчість - духовна зброя, яка й сьогодні підтримує українців у непростий час.

Нехай дух Кобзаря відродить у серцях майбутніх поколінь свою непохитну віру та жертовну працю на благо процвітання рідної України!